Частина перша.
Починаючи з 2001 року консорціум науково-дослідних інститутів Європи European Social Survey кожні два роки проводить опитування репрезентативної вибірки людей віком 15+ з понад 30 європейських країн на тему «Який вплив мають наступні зовнішні обставини на ваше відчуття щастя: рівень доходу, стан здоров’я, соціальні зв’язки, умови проживання?».
Основні результати такого опитування виглядають наступним чином:
80% респондентів вказали, що зовнішні обставини мають значний вплив на їхній рівень щастя. Зокрема, стан здоров’я та соціальні зв’язки були зазначені як ключові фактори.
70% зазначили, що їхнє щастя залежить від умов проживання та навколишнього середовища.
World Happiness Report — щорічний доклад, який публікується підрозділом ООН і намагається спиратися на зовнішні й внутрішні чинники для оцінки рівня щастя в країні: це ВВП на душу населення, соціальна підтримка, тривалість життя, свобода вибору, щедрість та оцінка корупції. Але проблема подібних звітів у тому, що такі високі рівні абстракції в оцінці щастя не дають розуміння того, що може щоденно робити нас щасливими. Які маленькі дії, кроки та обставини є запорукою дійсно щасливого життя.
Частина друга.
Перед тим як зануритися до наукового дослідження щастя, варто визначитися з поняттями.
Щастя — це стан людини, який відповідає внутрішній задоволеності умовами свого буття, повнотою та свідомістю життя, реалізацією свого людського призначення.
Тобто щастя є особливим станом задоволеності життям, радості буття, наближення до особистих ідеалів у різних аспектах життя та діяльності. Воно нерозривно пов’язане з емоціями та почуттями, які надають йому додаткового забарвлення: радість, задоволення, захват, ейфорія, ентузіазм, драйв, захопленість, збудження, зацікавленість тощо.
Американський психолог, фундатор позитивної психології Мартін Селігман вивів таку формулу щастя:
Щастя = Індивідуальний діапазон + Зовнішні обставини + Вольовий контроль
Де:
- Індивідуальний діапазон – це генетично зумовлений рівень щастя, який залишається відносно стабільним протягом життя і до якого ми повертаємося невдовзі після більшості значних подій у нашому житті. Визначає щастя приблизно на 50%.
- Зовнішні обставини — це спектр зовнішніх обставин нашого життя: родина, діти, робота, релігія, волонтерство, суспільна діяльність, повсякденна діяльність, творчість, хобі тощо. Визначає щастя приблизно на 10%.
- Вольовий контроль — це чинники, які піддаються вольовому контролю, тобто свідомі, навмисні та потребують зусиль і дій, які людина може вибрати для себе. Тут може бути: зміна звичок, місця роботи, кола спілкування, моделі мислення та поведінки й інших обставин життя та діяльності людини. Визначають щастя на 40%.
Тобто навіть якщо ви живете в одній з десяти найщасливіших країн світу — це Фінляндія, Данія, Ісландія, Швейцарія, Нідерланди, Люксембург, Швеція, Норвегія, Ізраїль, Нова Зеландія — попри все рівень вашого щастя сукупно на 90% залежатиме від ваших внутрішніх особистих чинників та зусиль, які ви докладете для того, щоб бути щасливою людиною.
Частина третя.
Коли йдеться про переваги, які дає нам щастя, сьогодні однозначно можна визначити наступні напрямки:
Фізичне здоров’я
- Імунна система. Щасливі люди мають сильнішу імунну систему. Позитивні емоції стимулюють вироблення імуноглобулінів, які допомагають організму боротися з інфекціями.
- Серцево-судинна система. Дослідження свідчать, що у щасливих людей рідше виникають серцево-судинні захворювання. Оптимізм та позитивне мислення знижують рівень стресу, а отже, і ризик розвитку гіпертонії та атеросклерозу.
- Больовий поріг. Щасливі люди більш терпимі до болю. Ендорфіни, гормони щастя, мають природні знеболювальні властивості.
- Швидкість відновлення. Після хвороб та травм щасливі люди відновлюються швидше. Позитивний настрій пришвидшує процеси регенерації тканин.
Психологічний добробут
- Міцні міжособистісні стосунки. Щасливі люди легше заводять друзів і будують міцні соціальні стосунки. Позитивний настрій приваблює інших людей.
- Висока самооцінка. Щасливі люди зазвичай мають вищу самооцінку. Вони вірять у свої сили та здібності.
- Стійкість до стресів. Щасливі люди краще справляються зі стресовими ситуаціями. В них більше розвинені механізми психологічного захисту, які допомагають їм зберігати спокій навіть за складних умов.
- Творчий потенціал. Щастя стимулює творче мислення та підвищує продуктивність.
Професійний успіх
- Дослідження економістів з Університету Уорвіка виявило, що щасливі співробітники з огляду на продуктивність показали результати на 20% вище за контрольну групу.
- Кращі лідерські якості. Щасливі люди мають кращі лідерські якості. Вони надихають своїх колег та створюють позитивну атмосферу в колективі.
- Задоволеність роботою. Щасливі люди зазвичай задоволені своєю роботою. Вони знаходять у ній сенс та одержують задоволення від процесу.
Тривалість життя
Науковці з університету Північної Кароліни провели експеримент за участі 30 тисяч респондентів, які оцінювали свій рівень щастя. Через певний час фахівці продовжили дослідження, проаналізувавши дані, отримані під час першого етапу експерименту. В результаті аналізу було виявлено, що люди, які відчували себе нещасними, помирали на 14% частіше за тих, хто високо оцінював свій рівень щастя.
Частина четверта.
1938 року стартував най триваліший у світі експеримент Гарвардського університету з пошуку «формули щастя». До речі, експеримент триває і досі. В процесі дослідження науковці стежили за життям 724 чоловіків, з яких було сформовано дві основні групи:
Перша група — чоловіки, які стали учасниками експерименту, коли були другокурсниками Гарвардського коледжу. Вони всі закінчили коледж під час Другої світової війни, й більшість пішла воювати.
Друга група — хлопці з найбідніших околиць Бостона, яких відібрали саме тому, що вони були з найбільш неблагополучних сімей міста у 1930-х роках у США.
Коли чоловіки ставали учасниками дослідження, кожного з них проінтерв’ювали, провели повне медичне обстеження, опитали рідних. З часом всі вони стали працівниками заводів, юристами, будівельниками, лікарями, а один — навіть президентом США. Ним виявився Джон Кеннеді.
Раз на два роки усім учасникам експерименту надсилали запитання про їхнє життя: стан здоров’я, особисту сферу, професійні досягнення. Крім того, їх інтерв’ювали вдома, аналізували медичні дані, сканували мозок, робили аналіз крові, записували розмови з дітьми й дружинами про життя цих чоловіків.
Нинішній керівник дослідження, автор багатьох наукових праць, кількох книжок і професор психіатрії в Гарвардській медичній школі Роберт Волдінгер ось так стисло описав це дослідження на конференції TED: «Близько 60 з 724 учасників досі живі і беруть участь у дослідженні, більшість з них — у 90-річному віці. І тепер ми розпочинаємо дослідження понад 2000 дітей цих чоловіків. А я — четвертий керівник цього дослідження».
Частина п'ята.
На сьогодні дослідники зробили три ключові висновки з цього масштабного дослідження:
Для людей корисні соціальні зв’язки. Учасники експерименту, які мали родину, друзів, налагоджені контакти в суспільстві, були щасливіші, фізично здоровіші й живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язків було менше. Ті з них, хто більш ізольований від інших людей, — менш щасливі. Якість їхнього життя погіршується в середньому віці. Раніше погіршуються функції мозку. Період життя коротший, ніж в тих, хто не одинокий.
- Люди з міцною соціальною підтримкою мають на 85% менше шансів померти передчасно.
- Самотні люди на 26% частіше страждають від проблем зі здоров’ям.
Важливою є не лише наявність друзів чи дружини/чоловіка, але й якість цих стосунків. Здоров’я учасників дослідження у нещасливих шлюбах було іноді навіть гіршим, ніж в розлучених. А от теплі довірливі стосунки — захищають від потрясінь. Найщасливіші з учасників експерименту у 80-річному віці зізнавались, що навіть коли вони відчували фізичний біль, їх не залишало відчуття щастя.
Люди, які одружені та живуть у щасливому шлюбі, мають на 50% менше шансів на депресію.
З’ясувалось, що хороші стосунки захищають не лише тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо у партнерів часто виникали сварки, але при цьому кожен міг розраховувати один на одного у складних ситуаціях, — для їхнього мозку це було терапевтично. У цих учасників пам’ять не погіршувалась так швидко, як у самотніх людей.
Ось кілька цитат учасників цього дослідження, які були опубліковані в книзі одного з керівників дослідження з 1972 по 2004 рр. психіатра Джорджа Вайланта «The Triumphs of Experience», де описуються життєві історії та висновки з цього тривалого дослідження:
Цитати учасників
«Знайти сенс у своїй роботі та житті — це те, що приносить справжнє задоволення. Гроші не можуть замінити відчуття виконаного обов’язку та досягнень».
«Мої друзі та родина завжди були поруч зі мною, незалежно від того, що відбувалося. Без їхньої підтримки я не зміг би досягти такого рівня щастя».
«Щастя — це любов. Крапка».
«Коли я збагнув, наскільки важливо дбати про своє здоров’я, моє життя кардинально змінилося. Відчуття добробуту та енергії є невід’ємною частиною мого щастя».
«Те, як ви долаєте труднощі, має більше значення, ніж те, з чим саме ви стикнулися».
Згідно з Джорджем Вайлантом, є два основні елементи щастя:
«Один — це кохання, а другий — знаходження, як впоратися з життєвими негараздами, під час якого ви не відштовхуєте кохання».
Частина шоста.
Гарвардське дослідження щастя є одним із найвпливовіших досліджень у галузі психології. Воно допомогло нам краще зрозуміти, що робить людей щасливими та здоровими, вплинуло на розвиток багатьох програм та політик, спрямованих на покращення добробуту людей. Але! Воно має декілька дуже важливих обмежень:
Дослідження включало лише чоловіків. Тому його результати не можна однозначно поширювати на жінок.
Дослідження не враховує вплив генетики на щастя.
Щастя — це складне соціокультурне явище, на яке впливає багато факторів. Гарвардське дослідження дає нам цінні знання про те, що робить людей щасливими, але це не остаточний рецепт щастя.
Частина сьома.
Сильні стосунки — це найважливіший фактор щастя.
Соціальна ізоляція та самотність шкідливі для здоров’я.
Щастя — це не лише про багатство та статус.
Давати важливіше, ніж отримувати.
Щастя — це навичка, яку можна розвивати.
Розвивайте стосунки
Інвестуйте час та зусилля у розвиток стосунків з близькими людьми, друзями та знайомими.
Практикуйте позитивне мислення
Зосередьтеся на хорошому у своєму житті та намагайтеся бачити світ у позитивному ключі.
Будьте вдячні
Щовечора перед сном записуйте три речі, за які ви вдячні собі або навколишнім. Дякуйте людям за їхні вчинки для вас.
Допомагайте іншим
Знайдіть способи допомогти іншим людям у своїй спільноті. Або ж — просто реагуйте на прохання про допомогу.
Ведіть здоровий спосіб життя
Регулярно займайтеся спортом, вживайте здорову їжу та виділяйте достатньо часу для сну.
Практикуйте усвідомленість
Медитація або інші практики усвідомленості можуть допомогти вам зосередитися на поточному моменті та зменшити стрес.
